|
Автор: Ірина САЛО, гурток "Юні кореспонденти"
|
|
17.01.2015 21:01 |
Закульбаблене мереживо світанку ще тепло пахне медами…Ранок лише розпускає крила-тумани… За вікном дощикує… Краплі стікають золотавими сльозами осені по моїй шибці… Грають холодний джаз. Сонце, зійшовши з багряного листка клена, що вишитий ніжним бісером дощу, грається з краплею, мов з крихітним, ніжним живим створінням… Вона ще сподівається зустріти оркестри весни, пнутися у шибки разом із пахощами бузку, стати перлиною на кульбабці, сяяти на сонячній павутині…
Та вона тікає… Падає донизу, наче не може більше жити… Ніби на її плечі от-от впаде тяжкий, буремний час… Чи то вона не хоче самотньо боротися проти вітру, який шарпає за волосся навіть сиві осінні ночі. У неї зламані крила… Немає більше сили тут триматися. Вона очікувала на підтримку, і невпинно котилась вниз.
Лише ніжний, обережний поцілунок зачорнобривленого променя її зупинив. Він висушив шибку і забрав краплю на небеса, до янголів, які не могли спуститись до землі. Це ж бо табу за їхню вічну святість… Але ця сльоза була чиста, гідна ангелів, возвеличена променем… Після тяжкої осені на холодній шибці її чекає весна.
А що, як та крапля – то моя,засіяна сокирками Україна? Вона так само котиться донизу, так само снить любов’ю, їй так само важко!тоді промінь – наш народ, що не дає Вкраїні розбитись, що любить її,що готовий захищати свою землю до останньої краплі крові, і разом з нею сподівається на вкриту яблуневою піною весну…Моя нація довела, що любить її, не давши загинути під чужим ярмом! Ми єдина надія України, волошковий квіт нації! Промінь добра і миру!
Тож донесімо нашу Украйну, возвеличмо її аж до Бога! Даймо їй шанс на мирну весну!
|
|
Автор: Ірина ЯМБОРСЬКА, гурток "Юні кореспонденти"
|
|
15.12.2014 12:17 |
Тисячі кіометрів, міст, моря, океан і єдина мета - гідна журналістика.
Студенти нашого рідного міста та учні гуртка "Юні кореспонденти" отримали досить вагому можливість зловити нитку, яка веде до загадки успіху фахівців у своїй справі - медійників Біла Лема та Бері Фулмера. Гості з далекого Кентакі щедро збагатили знання молодих черкащан у галузі тележурналістики. Зустріч була щирою й невимушеною, багатою на жарти й посмішки. Було приємно бачити, що хоча Біл Лем і Бері Фулмер займають високі посади, але не забувають залишатися звичайними людьми. "Неможлива неупереджена журналістика. Але вона має бути такою",- розповіли гості. Вони вказали на ті фактори, які обмежують можливості даної діяльності в Україні. На заході були обговорені питання, які сьогодні не залишають осторонь жодного українця. Як зазначили заокеанські гості:"Україну врятує чесна журналістика."
Медійники ще раз нагадали, що робота журналіста вимагає щирого бажання пов'язати своє майбутнє з нелегкою професією. "Якщо вас вразила хвороба журналістики - все. Ви - невиліковні!" - підмітили фахівці.
|
|
|
9 листопада для черкасців: свято чи будень? |
|
Автор: Владислава ЧУПРИНА, гурток "Юні кореспонденти"
|
|
24.11.2014 15:49 |
Ні для кого не секрет, що зараз на кожен день припадає певне свято. І звісно ж, усі їх запам’ятати неможливо, тут би принаймні про усі дні народження пам’ятати. Але є події, про які просто не можна забувати. В українському календарі на початку листопада є така дата, про яку мають знати усі українці – День української писемності та мови.
Напередодні свята вихованці гуртка «Юні кореспонденти» провели опитування, присвячене цій темі. Питань було всього три: «Що відзначають 9 листопада?», «Якого року було започатковано святкування?» і «Чому саме цього дня?». На отримання відповіді на останні два запитання, чесно кажучи, ніхто й не сподівався. Швидко зібравшись, юні журналісти пішли виконувати своє завдання, не забувши прихопити свій оптимізм. Як би не було прикро, та невелика кількість людей розуміла, про яке свято йде мова. Загалом, більшість людей, що давала правильну відповідь, була молодь. Люди похилого та середнього віку, не дивлячись на те, що мали змогу особисто засвідчити видання указу 9 листопада 1997 року президентом України Леонідом Кучмою, й гадки не мали про національне свято. Все ж, приємно усвідомлювати, що деякі люди проявляли цікавість і охоче слухали інформацію, якою з ними ділились кореспонденти.
За результатами опитування всього для 15% черкасців ця дата є важливою. Та сподіваємось, що ця частка зростатиме, адже ми – справжні українці і маємо знати про наші свята!
|
|
20 листопада- Всесвітній день дітей |
|
Автор: Яна НАЗАРЕНКО, гурток "Юні кореспонденти"
|
|
24.11.2014 14:54 |
20 листопада…Здавалося б,звичайний день, але для тих,хто справді цікавиться історією народів та світовою культурою,мабуть,відомо, яке свято відзначають наприкінці осені люди всього світу.
З 1954 року 20 листопада є Всесвітнім днем дітей. Тож з цієї нагоди члени гуртка «Юні кореспонденти» вирішили провести опитування вихованців Центру дитячої та юнацької творчості ,чи знають вони про свято, яке відзначає увесь світ. Відповіді респондентів трохи здивували юнкорівців, адже 92 % опитаних не знали про цей день.
Провівши опитування, юні кореспонденти зрозуміли, що сучасна молодь та й навіть старше покоління не знають про цю дату,тому що всім нам більше відоме 1 червня як Міжнародний день захисту дітей. Тому для тих, хто не знав відповіді, юні журналісти надавали коротку історичну довідку: Всесвітній день дитини виник в середині минулого століття, коли Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй затвердила свою резолюцію № 836, рекомендувавши всім країнам відзначати цей день, починаючи з 1956-го року і саме цього дня була прийнята «Декларація прав дитини» та «Конвенція про права дитини». |
|
