Батьківська сторінка| Батьківська сторінка |
|
Шановні батьки! Центр дитячої та юнацької творчості м.Черкаси є комплексним позашкільним навчальним закладом, який організовує роботу з вихованцями, учнями і слухачами за різними напрямками позашкільної освіти: художньо-естетичним; туристсько-краєзнавчим; еколого-натуралістичним; науково-технічним; дослідницько-експериментальним; фізкультурно-спортивним; військово-патріотичним; бібліотечно-бібліографічним; соціально-реабілітаційним; дозвіллево-розважальним; оздоровчим, гуманітарним. Ви маєте можливість попередньо записати свою дитину до гуртків, клубів, секцій з 15 липня по 1 вересня. У період з 1 по 15 вересня відбувається остаточна комплектація груп, складання розкладу занять і батьківські збори. Навчальний рік починається 15 вересня і закінчується 31 травня наступного року. До гуртків зараховуються діти та учнівська молодь віком від 5 до 21 року протягом усього навчального періоду. Заняття у гуртках та секціях нашого Центру проводяться 2-3 рази на тиждень, тривалість заняття - від 1 до 2 годин (в залежності від віку вихованців, рівня навчання та року навчання). Зміст роботи гуртків визначається навчальними планами і програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки , молоді та спорту України, авторськими та адаптованими програмами, які проходять апробацію в нашому навчальному закладі.
Для зарахування учнів до хореографічних колективів та спортивних секцій необхідна довідка медичного закладу про відсутність протипоказань для занять. За довідками та консультаціями звертатись до заступника директора з навчально-виховної роботи (каб. № 82) щодня (крім суботи, неділі) з 15.00 до 17.00 год. або за тел. 37 – 91 – 25 2025 Інформація для батьків Шкода, котру можуть спричинити антистресові іграшки У цих іграшках задіяно відразу кілька каналів сприйняття – і мозкова діяльність, і тілесна, і емоційна. У деяких моментах відіграє роль також кольоротерапія. У момент стресових ситуацій та переживань такі іграшки справді допомагають як дорослим, так і дітям. Однак якщо люди присвячують таким іграшкам більше години, то це вже може бути залежність або заміна чогось важливого. За словами психолога, будь-яка залежність з'являється там, де є гострий дефіцит якоїсь потреби – як фізіологічної (сон, відпочинок, повноцінне харчування), так і психологічної (спілкування, увага, любов, прийняття тощо). На жаль, суттєвий мінус іграшок і в тому, що дітям швидко набридають ті самі моделі. Малята випрошують у батьків нові та нові. Ця гонка підігрівається спілкуванням з іншими дітьми. Мода на поп-іти та сімпл-дімпли змушує дорослих купувати різнокольорові штуковини навіть тим дітлахам, які особливо і не цікавляться "антистресами", але бояться в садку або в школі бути білою вороною.
При вихованні дітей батькам варто уникати конфліктів. Про це пише “НАША МАМА”.
У будь-якій сім’ї може виникнути ситуація, коли мати і батько мають своє чітке уявлення про виховання дитини, і кожен із них має намір обстоювати свою точку зору. Як не крути, а кожен із батьків – це окрема сформована особистість зі своїми специфічними поглядами, які укоренялися протягом усього життя. Виходячи з цього, у родині можуть виникати розбіжності щодо виховання дітей і конфлікти, пов’язані з цим, а якщо вони виникають досить часто, це може бути великою проблемою в сім’ї.
Перша порада. У присутності дитини завжди будьте на одному боці, підтримуючи один одного. Якщо правило для дитини вже встановлено, один із батьків повинен підтримати іншого, щоб у сина або дочки не склалося враження, що ви самі не можете дійти домовленості і не знаєте, що з цим робити. Це підірве ваш авторитет в очах малюка, і він вирішить, що будь-яке правило можна обійти. Винятком може бути лише ситуація, якщо ви бачите, що правило, встановлене вашим чоловіком, може нашкодити дитині. Тоді вам слід обґрунтувати своє рішення в присутності всієї родини.
Друга порада. Заздалегідь домовтеся про єдину стратегію виховання дітей. Розбіжності у вихованні не повинні стосуватися вашого дитяти. Якщо можна, зробіть це не в присутності сина або дочки, а обговоріть загальні принципи, яких ви будете дотримуватися разом. Не забувайте, що будь-які ваші розбіжності, непорозуміння, конфлікти, суперечки, що шкодять психіці дитини, турбують її, можуть викликати свідомий протест і неслухняність. Будь-які суперечки викликають у дитини негатив і надовго запам’ятовуються. У присутності дитини головне зосередитися на її діях і вирішити проблему разом, а не сперечатися з чоловіком. Разом із дитиною підтримайте одного з батьків, навіть якщо ви не згодні. Краще залишити всі суперечки й обговорення на потім, а вже після на самоті придумати більш ефективне та серйозне рішення проблеми.
Третя порада. Не ігноруйте занепокоєння вашої другої половини. Навіть якщо в якійсь ситуації ви не бачите нічого поганого і не збираєтеся забороняти дитині щось робити, у вашого чоловіка може бути привід для хвилювання. Це важливо і потрібно обговорювати, підтримувати один одного. Крім того, не мовчіть про свої занепокоєння. Не сперечайтеся, а просто поясніть, чому це вас так турбує. Будьте впевнені, що ваш партнер зрозуміє вас.
Четверта порада. Усі обговорення проводяться тільки в спокійному стані. Таким чином, ви можете більш чітко та об’єктивно пояснити свою позицію і зрозуміти протилежну думку. За здорового глузду ми всі розуміємо, що немає ідеально правильної точки зору, важливо обговорити будь-яку думку, але й водночас не перебільшувати негативу і не вступати в конфлікти. За такої ситуації набагато легше досягти порозуміння.
П’ята порада. Якщо ваш чоловік наполягав на суворому рішенні, з яким ви, можливо, не згодні, і ваша дитина засмучена, почніть співчувати дитині, підтримайте її, але ні в якому разі не звинувачуйте чоловіка. У вас немає мети «подружитися з кимось», важливо, щоб ви всі разом відчували підтримку і взаєморозуміння. Ніхто не повинен відчувати себе самотнім або винним.
Шоста порада. Дуже часто молоді батьки копіюють принципи виховання, які застосовувалися до них самих. Корисно дізнатися один у одного, як же вас самих виховували в дитинстві. І ви знайдете необхідні слова для переконань один одного. Вам варто це обговорити разом і зрозуміти, що ви виховувалися абсолютно в інший час і за інших обставин, і замість того, щоб копіювати лінію виховання своїх батьків, вам варто розробити власні актуальні принципи, які будуть корисні вашій родині і вашій дитині.
Сьома порада. Діти дуже спостережливі, і коли ви не можете дійти згоди, вони починають використовувати розбіжності у вихованні дитини між батьками собі на користь. Наприклад, будь-які батьки стежать за успішністю дитини в школі, а будь-який школяр надає перевагу розвагам, а не навчанню. І ось вам приклад: поки ви міркуєте над тим, хто ж винен у поганій успішності дитини: суворі вчителі, тиск одного з подружжя, поблажки когось із подружжя, конфлікт наростає, а ваша дитина тим часом спокійнісінько може піти подивитися телевізор. Проблема так і не вирішена. Синові або дочці вигідно провокувати такий конфлікт, адже тут малюк сам уникає відповідальності. Ви повинні бути напоготові. Замість того щоб сваритися у присутності дитини, прийдіть до згоди в певному питанні заздалегідь і будьте послідовними, тоді поведінка вашого школяра також зміниться на краще.
Восьма порада. Припиніть суперечки хоча б на певний час. Акцентуйте увагу на дитині, на її поведінці, її бажаннях. Підіть на спільну прогулянку або придумайте інше якесь заняття для всієї родини. Після того, як ви зробите паузу, спробуйте обговорити, чому це так важливо для кожного з вас. Чому ви дотримуєтеся саме цієї точки зору, можливо, тоді вам вдасться знайти компроміс у питанні виховання.
Дев’ята порада. Усім важливо знати, що їх чують. Згадайте, що у кожного з вас було довге власне особисте життя ще до народження дитини, були свої традиції і цінності. Дайте один одному висловити всі побоювання і забобони. Після того, як ви вислухаєте один одного, вам стане простіше зрозуміти причини ваших конфліктів і знайти спільні рішення у вихованні чада. 10 золотих правил у вихованні дітей, яких варто дотримуватися всім батькам
Діти — це радість життя. Вони наповнюють його змістом, дарують щастя та посмішки. Але діти — це також дуже відповідальна і важлива робота. Вона набагато важливіша наших кар’єрних прагнень і високих чинів у будь-якій галузі. Чому? Тому що від того, наскільки якісно ми її виконаємо, залежить майбутнє людства. Адже по суті кожного з нас можна замінити на робочому місці в офісі або на виробництві, нічого страшного не станеться. А от замінити вас вдома — неможливо. Саме мама і тато формують майбутню особистість. Саме від них залежить, наскільки щасливим їх малюк виросте і зможе зробити щасливим інших людей. У сучасному світі виховувати дітей ще складніше. Навіть найспокійніші та найщасливіші часи — це все одно дуже складне завдання і постійний стрес. Але ми щиро віримо, що ви розумієте, наскільки вам пощастило в житті. Адже ви отримали цю роботу! Найважливішу роботу на Землі! Виконувати її — це велика честь і величезна радість. Адже ви отримуєте можливість змінювати наш світ, виховуючи тих, хто завтра буде робити його ще кращим. Ким би ви не були: батьком, матір’ю, бабусею, дідусем чи просто другом сім’ї, ви отримуєте ключі до цього таїнства — формування маленької людини. Зовсім не стверджуємо, що на всі випадки життя існують готові рецепти, а на всі питання — відповіді. Кожен раз ви будете робити власний вибір, приймати рішення, сумніватися, помилятися, виправляти помилки, радіти першим успіхам… Це називається — виховання. І у нього, як відомо, аксіом не буває. Ми всі різні, відповідно, і всі діти різні. Але існують базові принципи, яких повинні дотримуватися всі дорослі. Інакше їм ніколи не вдасться виховати щасливих і добрих людей. А, не секрет, що тільки такі люди можуть нести добро і щастя в наш світ. Впевнені, що багато пунктів ви будете вважати дуже корисними та часто — просто чарівними.
Спробуйте слідувати кожному з правил хоч якийсь проміжок часу: ви будете приємно здивовані!
Цей список — всього лише нагадування про те, яку відповідальну і важливу роботу всі ми виконуємо, виховуючи дітей. І, якщо ви дієте якось інакше, це зовсім не свідчить про те, що є поганими батьками. Сподіваємося, ви просто почерпнете зі списку багато корисного. А, зробивши це, поділіться ним з іншими батьками. І наше майбутнє тоді буде в надійних руках! Трудові відносини під час воєнного стану в Україні: що змінилося?Загальні рекомендації батькам із надання допомоги дітям у запобіганні суїцидальної поведінки:
Дорослі мають пам’ятати, що суїцидальні настрої у підлітків є наслідком недостатньої уваги до них. Під час кризи дитина завжди потребує підтримки та участі дорослих. Важливо враховувати характер оточення підліткового мікросередовища та мати елементарні знання психології цього віку. Варто звернути увагу на основні мотиви підліткових самогубств. Суїцидальні реакції можуть виникати:
Важливо пам’ятати: суїцид, зазвичай, не відбувається раптово, без попередження! Більшість підлітків, які роблять замах на своє життя, діляться планами, але майже 80% дорослих не чують або не хочуть цього почути. Суїцид не передається у спадок. Але сім’я, де вже було скоєне самогубство, стає для дітей зоною підвищеного ризику. Дорослі, звернуть увагу:
Промовляючи свої тривоги, підліток звільняється від них. Головне, щоб підтекстом цих розмов не стала поетизація, героїзація смерті, як видатного вчинку сильної особистості. Думки про самогубство можуть минути, людина здатна повністю їх позбутися. Суїцидальні думки - не вирок. Відкрите обговорення з підлітком проблем і відчуттів може врятувати життя. Часто людина до останнього сумнівається у скоєнні самогубства, важливо вчасно виявити ці наміри та відверто поговорити; Нерідко причиною самогубства є один фактор (розбите серце, сварка з близькими). Один з них може стати спусковим механізмом, але не є єдиною причиною. Зазвичай проблеми накопичуються певний час (дитину ніхто не підтримує, вона боїться засмутити близьких або не довіряє дорослим чи психологам). Батьки, будьте уважними та чутливими до своїх дітей! Поговоріть з ними! Поясніть, до яких непоправних наслідків можуть призвести спроби самоушкодити собі. Бережіть дітей! Що необхідно знати про підлітковий суїцид аби вчасно надати допомогу? Тривожними для батьків і вчителів мають стати такі фактори:
Методичні рекомендації «Небезпечні інтернет-групи, ігри, квести, челенджі» Розробники: Наталія Дудіна, завідувачка,Тетяна Брайченко, методистка навчально-методичного центрупсихологічної служби КНЗ «ЧОІПОПП ЧОР»
З кожним роком в Україні збільшується кількість користувачів Інтернету, тому питання безпеки в мережі є надто актуальним. Інформаційна безпека стосується захисту життєво важливих інтересів людини (і більш глобально – суспільства, держави), адже неправдива, неповна, невчасна інформація може нанести шкоду. Особливо вразливі у цьому контексті діти та підлітки, оскільки вони можуть не знати, яку інформацію можна викладати в мережу, а яку не варто, з різних причин не здатні правильно реагувати на контент мережі. Існують певні небезпеки у розвитку особистості, яка віддає перевагу мережевому спілкуванню, що стосуються її особистої безпеки: - ознайомлення з порнографічними матеріалами, ненормативною лексикою, інформацією суїцидального характеру, расистського, ненависницького чи сектантського змісту; - загроза отримання недостовірної чи неправдивої інформації; - формування залежності (ігрової, комп’ютерної, Інтернет); - спілкування з небезпечними людьми (збоченці, шахраї, грифери); - залучення до виконання протиправних дій (хакерство, порушення прав та свобод інших). Безконтрольний доступ до Інтернету може мати негативні наслідки для дитини. Зокрема, у дітей активно розвивається інтернет-залежність, що трактується як нав’язливе або компульсивне бажання ввійти в мережу Інтернет або неможливість вийти з Інтернету. Її ще називають «інтернет-адикція», «віртуальна адикція», «кіберадикція», «нетаголізм». Кіберзалежність – умовна назва залежності від різного роду високотехнологічних засобів, її ознаки схожі з формами наркозалежності або алкоголізму, тобто комп’ютер є своєрідним наркотиком. Дитина або підліток не здатні подолати внутрішнє напруження, яке виникає через неможливість постійного занурення у віртуальний світ та відчувають сильне роздратування, якщо хтось заважає перебувати в мережі. Комп’ютерна залежність на першій стадії являє собою більш-менш легкий розлад. Через захоплення новою іграшкою дитина перестає займатися справами. Вона поступово віддаляється від родичів і друзів, надаючи перевагу «всесвітній павутині». На другій стадії симптоми розвиваються стрімко. Якщо дитині заборонити використання інтернет-мережі, вона відчуватиме сильну роздратованість. Може спостерігатися порушення уваги, зниження працездатністі, поява нав’язливих думок, безсоння. Третя стадія – соціальна дезадаптація. Дитина постійно «висить» на сайтах, навіть коли не одержує задоволення від спілкування в Інтернеті. Це призводить до серйозних порушень у поведінці дитини та потребує допомоги фахівців. Останнім часом у мережі Інтернет поширеними стали квести, інтернет-ігри, челенджі й так звані групи смерті, які доводять дітей і підлітків до самогубства. Ігри підлітків зі смертю траплялись у дитячому середовищі ще до появи інтернету: існували так звані ігри-випробування: постояти на рейках перед поїздом і зіскочити в останній момент, стрибнути з моста у воду, зачепитися за тролейбус і проїхати до наступної зупинки. Ці, так би мовити, «перевірки на хоробрість» дозволяли сміливцям отримати заряд адреналіну та підвищити свій авторитет серед підлітків. Ними, зазвичай, рухають або бажання отримати адреналін, або прагнення самоствердитися, або дитяча цікавість, або все це разом. Із розвитком мережі Інтернет у соцмережах можна знайти багато постів про небезпечні віртуальніігри серед підлітків. Наводимо неповний список назв можливих груп смерті у соціальних мережах: «Кити пливуть угору», «Розбуди мене о 4:20», «f57», «f58», «Тихий дім», «Рина», «Няпока», «Море китів», «50 днів до мого ...». Хештеги: #дімкитів, #морекитів, #ЧумацькийШлях, #150зірок, #ff33, #d28, #хочувгру, #біжиабовмри, #таблетки, #чтобудетесли. Записи в акаунті соцмереж цифр 50 і менше, а також зображення китів, зокрема які літають, метеликів та єдинорогів. Йдеться про закриті групи в соцмережах та закриті акаунти в Інстаграм, де адміністратор групи або власник акаунту втягують у гру підлітків, стимулюючи до виконання певних завдань. Діти, які бажають взяти участь у грі, розміщують на своїх сторінках у соціальних мережах пост із запитом на гру і супроводжують його певним хештегом. Відомі такі рядки-запити: «Синій кит за мною повернеться, він прийде і гра почнеться», «Забери мене, кит, у свій #тихий дім. Пограємо з тобою удвох», «Випий 40 таблеток і подивись, що буде» та інші. Поширення небезпечних інтернет-розваг відображає проблеми, які є не лише в дітей, а й удорослих та суспільстві загалом. Завдяки створенню віртуального світу, віртуальних друзів, віртуального спілкування та віртуального життя відбувається втеча особистості від реальності, де смерть також здаєтьсявіртуальною. Сутність подібного роду квестів полягає в тому, щоб під виглядом розуміння і переймання проблемами спілкування підлітка з соціальним оточенням: а) посилити його ізольованість від реальних соціальних стосунків; б) посилитиемоційну залежність від групи та її очільників; в) маніпулювати поведінкою,настроями, цінностями учасників групи. У деяких випадках метою діяльностікерівників таких груп є своєрідна гра з доведення підлітка до самогубства. Подібні групи і доступність інформації в Інтернеті – це спусковий гачок. Наприклад, якщо в родині немає здорових емоційних відносин, контакту з рідними, відсутнє спілкування з дитиною та присутнє домашнє насильство, тоді дитина буде звертатися за підтримкою до Інтернету, де може бути залученою до небезпечних груп, ігор, челенджів. Можна визначити негативні сімейні чинники, які здійснюють вплив на суїцидальність дітей та підлітків:
Крім психологічної атмосфери в сім’ї, мають значення вікові, особистісні особливості, ситуаційні чинники тапоточний емоційний стан дитини, яка потрапила в комп’ютерну залежність. Першими ознаками залежності дітей є:
Важливим аспектом профілактики суїцидальних тенденцій серед учнів є питання педагогічного відстеження їхнього емоційного стану. Підлітковому віку властива імпульсивність дій, тому іноді тривалість фаз суїцидальної поведінки (обдумування скоєння суїциду, амбівалентності, тобто стресових факторів, що приводять до фатальних дій, та фази суїцидальної спроби) може бути дуже короткою, не більше однієї години. Звичайно, це вимагає від дорослих виявлення та оперативних дій у наданні адекватноїдопомоги таким підліткам. Спілкуючись із такою дитиною, вчитель, класний керівник може спостерігати напругу, агресивність, апатію, депресію, аутоагресивну поведінку тощо. Саме тому професійно важливими якостями педагогамають бути спостережливість, чуйність, емпатія,уміння аналізувати. Обов’язковою умовою також є організація дієвого соціально-педагогічного патронажу сімей, у яких проживають діти потенційного ризику, активна співпраця з батьками та надання фахової допомоги працівниками психологічної служби. При проведенні просвітницької профілактичної роботи з батьками та педагогами, працівникам психологічної служби важливо доносити інформацію про: - визначення явищ «смертельні квести» та «дитячі суїциди» – спільне та різне в поняттях; - актуальність і масштаби проблеми залучення дітей до смертельних ігор в мережі Інтернет; - соціальні категорії які становлять «групи потенційного ризику»; - причини зацікавленості дітей смертельними квестами; - особливості вікової психології підлітка; - причини дитячих суїцидів; - формування довірчих стосунків між дітьми й батьками; - методи втягування та утримання дітей у віртуальні грі; - індикатори втягнення дітей у гру; - засоби профілактики втягнення дітей у смертельні квести; - ефективні сучасні методи педагогічного впливу на дітей; - як реагувати, якщо є інформація про дитину у грі; - критичність сприйняття інформаціїв соціальних мережах; - вміння розпізнавати небезпеки і захистити себе в Інтернеті. Під час здійснення профілактики працівникам психологічної служби необхідно враховувати, що інформація на цю тему, яка надається для здобувачів освіти, батьків, педагогів, має відрізнятися за змістом. Працівникам психологічної служби здійснюючи профілактику не варто:
Поради дорослим у ситуаціях,коли підлітки проявляють суїцидальні тенденції або відчай. • Залишайтеся самими собою, щоб дитина сприймала вас як щиру, чесну людину,якій можна довіряти. • Дитина має почуватися з вами на рівних, як із другом, тоді вона зможе розповісти вам про свої проблеми татруднощі. • Проявляйте щире занепокоєння та турботу про дитину.Важливо те, що ви говорите і як ви це говорите. • Не варто діяти, як експерту розв’язуванні кризової ситуації, щоб не втратити довіру дитини. • Зосередьте увагу на почуттях дитини, дайте їй можливість самостійно розповісти про власні проблеми. • Коли виникає пауза в розмові, не слід говорити відразу, використовуйте час мовчання для того, щоб краще подумати і вам, і дитині. • Ставте прості, щирі запитання («Що трапилося?», «Що відбулося?»).Не перетворюйте розмову з дитиною на допит. • Намагайтеся побачити кризову ситуацію очима дитини. • Вислухайтедитину, надайтеїй дружню підтримку таможливість знайти власні відповіді,не нав'язуючи своєї думки щодо виходу із кризової ситуації Як дитині уникнути залучення до небезпечних груп в Інтернеті 1. У першу чергу, потрібно звертатися до батьків, якщо в житті (реальному або віртуальному) щось турбує. 2. Не слід заводити сумнівних знайомств у мережі, адже за привабливою аватаркою може ховатися небезпечний злочинець, аферист або терорист. Здобувачі освіти,зазвичай, сприймають спілкування в мережі як нешкідливу гру, не розуміючи, що спілкуються з реальними людьми, не завжди добрими, чесними, такими, які переслідують в мережі свої інтереси. 3. Не надавати персональних даних в Інтернеті, таких як особисті фото, документи, адреса проживання, школа і клас. 4. Не потрібно додавати у друзі незнайомців, а лише тих, кого знаєш особисто. 5. Вимкнути геодані на світлинах, за допомогою яких зловмисники можуть визначити місцезнаходження дитини. Корисні посилання: Міністерство освіти і науки України. Безпека дітей в Інтернеті. https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/bezpeka-ditej-v-interneti Український фонд Благополуччя дітей. Безпека дітей в Інтернеті. https://rescentre.org.ua/bezpeka-ditei-v-interneti Небезпечні квести для дітей: профілактика залучення. http://old.la-strada.org.ua/ucp_mod_library_view_323.html UNICEFUkraine. Кібербулінг. https://www.unicef.org/ukraine/cyberbulling
Сім’я як осередок виховання
Головний осередок, де розквітає справжня людська потреба, - наша сім’я. “У сім’ї шліфуються найтонші грані людини-громадянина, людини-трудівника, людини – культурної особистості. Із сім’ї починається суспільне виховання. У сім’ї, образно кажучи, закладаються коріння, з якого виростають потім і гілки, і квітки, і плоди. Сім’я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави. На моральному здоров’ї сім’ї будується педагогічна мудрість школи”. І в індивідуальних бесідах, і на заняттях батьківської школи найгострішим найжагучішим питанням, яке ставлять батьки, є проблема виховання дітей. Нема складнішої мудрості, ніж батьківська і материнська мудрість вихователя людини. Наш батько і наша мати уповноважені суспільством виховати майбутнього громадянина нашої батьківщини, вони відповідають перед суспільством. На цьому й грунтуються батьківська влада та їх авторитет в очах дітей.
Батьківський авторитет
Самий смисл авторитету полягає в тому, що він не потребує ніяких доказів, що він приймається як безумовне достоїнство старшого, як його сила і цінність, яка видна, так би мовити, простим дитячим оком. Добитися того, щоб батьки оволоділи мудрістю батьківської і материнської любові – одне з найважливіших завдань навчально-виховного процесу. Батько і мати в очах дитини повинні мати цей авторитет. Ті батьки, в яких діти “не слухаються”, схильні іноді думати, що авторитет дається з природи, що це – особливий талант. Якщо таланту нема, то нічого і зробити не можна, залишається тільки позаздрити тому, в кого такий талант є. Ці батьки помиляються. Авторитет може бути організований в кожній сім’ї, і це навіть не дуже важка справа. Головною основою батьківського авторитету тільки й може бути життя і робота батьків, їх поведінка. Сім’я є велика й відповідальна справа, де батьки керують цією справою і відповідають за неї перед суспільством, перед своїм щастям і перед життям дітей. ЯК РОЗМОВЛЯТИ З ДИТИНОЮ!!!
Пам'ятка для батьків Родина — це природний осередок найглибших людських почуттів, де дитина засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, любові до рідного краю. У родинному середовищі по особливому сприймаються звичаї та традиції, рідна природа, спогади старших. Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутніх громадян держави, дорослі мають їм прищепити глибоку повагу і турботливе ставлення до своєї малої батьківщини — рідного міста. Важливо, щоб малята усвідомили, що вони не просто споживачі багатств рідної землі, а її творці, захисники. І якщо ви насправді хочете виховати у вашої дитини любов до рідного міста, батьківської хати, якщо ви хочете закласти готовність зберігати і примножувати багатства рідного краю, якщо ви хочете, щоб запах квітучих каштанів і бузку в дорослому житті повертав ваших дітей до рідних порогів, не забудьте: * Йдучи вулицею рідного міста, розповісти про визначні пам'ятки, які знаходяться на цій вулиці. * Познайомити дітей із назвою вулиці, на якій ви знаходитеся. Чому вона так називається? * Відвідати разом всією родиною краєзнавчий музей. Після відвідин обговоріть з дітьми те, що ви там побачили. * Побувати в бабусь та дідусів і розпитати, що вони знають про історію рідного міста. Які цікаві легенди, приказки, забавлянки вони знають? Запишіть, а потім завчіть їх з дітьми. * Здійснити цільову прогулянку разом з дітьми по визначних місцях рідного міста, а ввечері запропонуйте намалювати свої враження від прогулянки. * В День Перемоги всією родиною відвідати парк Пагорб слави. Вшануйте ветеранів Великої Вітчизняної війни, покладіть квіти до пам'ятника. * Завжди звертайте увагу на чистоту і порядок у рідному місті. Поговоріть з дітьми, як зробити так, щоб місто завжди було охайним і привабливим. * Разом з дітьми посадіть біля свого будинку квітники, дерева. Доглядайте за ними разом з дітьми. * Частіше розповідайте дітям про видатних людей, які проживали чи проживають і донині в рідному місті. * Знайомте дітей зі звичаями та традиціями рідного краю. * А якщо ви хочете посіяти в душі дитини золоті зернятка духовності, любові до рідного краю, слова, співайте, читайте, спілкуйтеся із нею мовою кращих творів українського фольклору та видатних вітчизняних поетів і письменників. * Запропонуйте дітям намалювати Черкаси в майбутньому. * Створіть сімейний фотоальбом «Я і місто моє ». Разом з дитиною придумайте вірші про рідне місто. Запишіть їх під фотографіями. Нехай ваші діти зростають гідними синами і донями рідного краю, рідного міста. Найтиповіші прояви здібностей Математичні здібності
Конструкторсько-технічні здібності
Артистичні здібності
Музичні здібності
Художні здібності
Філологічні здібності
Комунікативні здібності
Психомоторні (фізичні) здібності
Організаторські здібності
Може енергійно працювати разом з іншими протягом тривалого часу Телепередачу про гуртки Черкаського центру дитячої та юнацької творчостіÂ можна переглянути тут. "ФАКТИ", ICTV: Черкаський Центр дитячої та юнацької творчості вже 80 років здійснює мрії дітей. 24 травня 2013 року в Обласній філармонії відбулося велике "Свято танцю", участь у якому взяли всі хореографічні колективи нашого закладу. Відео концерту Ви можете переглянути, натиснувши на це посилання. На початку 2013-2014 навчального року педагоги Центру дитячої та юнацької творчості взяли участь у телепередачі ОДТРК "Рось" "Мистецька палітра". Переглянути програму можна за цим посиланням. Передача про гуртки "Яскраві барви" та "Флора". Передача "Відкритий урок" на ОДТРК "Рось" |
