18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. В Україні та світі згадують про жертв депортації кримськотатарського народу з Криму у 1944 році. У цей день з півострова відправили перший ешелон кримських татар.

Загалом було депортовано близько 200 тисяч осіб.
Формальною підставою для  депортації татар стали обвинувачення їх у зрадництві, колабораціонізмі та співпраці з нацистами під час Другої світової війни. Це геть не відповідало дійсності - понад 17 тисяч татар служили в лавах Червоної армії. Та 11 травня 1944 року, згідно із таємною постановою Державного комітету оборони № 5859-сс "Про кримських татар", підписаною Сталіним, розпочалася масова депортація корінного кримського народу.
У спецоперації було залучено 32 тисячі співробітників НКВС. Депортованим (а це були переважно жінки, діти та старі люди, оскільки чоловіки, в основному, воювали) давалося на збори кілька хвилин. Після чого їх звозили на залізничні станції а звідти відправляли в наглухо забитих ешелонах на схід - в Узбекистан, Казахстан, Таджикистан. Частина потрапляла на примусові роботи до московського вугільного тресту, а частина - до ГУЛАГу. В ешелонах смерті та в місцях спецпоселень загинули тисячі безневинних людей, позбавлених Батьківщини. Протягом трьох днів з Криму було вивезено понад 199 тисяч людей.
Окремою трагічною сторінкою цієї спецоперації стала доля кількох кримськотатарських сіл на Арабатській стрілці - про них просто забули, а коли спохопилися, то просто вивезли на баржах в море і втопили.
Під час масової депортації з Криму в 1944 році було також вивезено близько 40 тисяч болгар, вірмен, греків, турків і ромів.
Радянський режим прагнув знищити всі сліди присутності кримських татар - понад 40 років у переписах населення СРСР згадки про татар були заборонені. Російська окупація призвела до занепаду культурного життя на півострові: було знищено культурні та історичні пам'ятки, документи та архіви, змінено історичні назви місцевостей.
Лише у 1989 році ВР СРСР засудила депортацію та визнала її незаконною і злочинною.
12 листопада 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Пізніше до України приєдналися Латвія, Литва та Канада.
Сьогодні історія повторюється. З початком окупації росією Криму, тисячі кримських татар були змушені покинути свої домівки. Всі роки до повномасштабного вторгнення на територію України, російська влада проводила репресивну політику стосовно корінного населення Криму.
Біль кримськотатарського народу - наш біль. Впевнені, що історичну справедливість буде відновлено, винних покарано.
Пам'ятаємо, перемагаємо.