Бібліотека, це те місце, де ми почали менше там бувати. Перестали читати книги. Причина в тому, що настала епоха інформаційних технологій: комп'ютерів, ноутбуків, мобільних телефонів, інтернету. Тому часто доводиться чути, що інтернет та книжка стали ворогами. Я пам'ятаю, раніше ми обмінювалися книжками, а потім обговорювали, що кому сподобалося. А тепер попросиш книгу, а у відповідь: «Скачай в інтернеті». Не всі розуміють, що читати «живу» книгу приємніше, а потім хочеться поділитися тим, що прочитав. Дуже приємно мати мову з людьми, які читають книги. Адже, книга – це скарб. В мене була велика нагода поспілкуватися з Костенко Валентиною Петрівною, яка є бібліотекарем школи №24, вона вже 33-й рік присвячує своє життя цій роботі.
- Чому Ви саме цим займаєтесь?
- Бо не уявляю своє життя без цієї професії. Вибір професії – це друге народження людини. Професія бібліотекаря – це цілий світ, цікавий і надзвичайний.
- Чи читаєте Ви книги?
- Читаю дуже багато.
- Який жанр до вподоби?
- Детективи,поезії Пушкіна, Єсеніна, пригоди.
- Яка Ваша улюблена книга?
- Джеймс Хелді Чейз «Уходя не оглядывайся» і Еміліо Сальгарі «Трон фараона»
- Звідки постачаються книги?
-  З магазину «Бібколектор» м. Черкас.
-  Чи зараз діти стали більше читати?
-  На жаль ні, комп’ютери замінили читання.
-  Як Ви вважаєте, чому це саме так?
-  Батьки мало покупують книги, бо вони дорогі.
-  Яке ваше життєве кредо?
-  Сенс життя. Кожен день – це неоцінений дар. Лише збагнувши це, можемо зрозуміти, якою неосяжною і насиченою може стати будь-яка мить нашого існування. Тому треба бути «фонтаном» , що переливається через край, а не «резервуаром» , який містить в собі одну й ту ж воду.
- Яка Ваша бібліотечна мета?
- Зробити так, щоб ні один учень не був байдужим до книги. Щоб книга, для школяра була джерелом задоволення та душевної радості.