«МАЙDАН'S» - перший у світі проект, який об'єднує всю країну в єдиному танцювальному пориві. Масштабність шоу не знає кордонів. Тисячі людей по всій Україні готували хореографічні постановки заради однієї ідеї. Третій сезон «МАЙDАН'S» не тільки визначив чергового володаря 1 мільйона гривень на реалізацію місії свого міста, але і проведе хореографічний батл за Суперкубок. У цій фінальній битві зійдуться тріумфатори перших двох сезонів - команди Кіровограда та Києва, і, звичайно ж, новоявлений переможець Кривий Ріг.

У шоу взяли участь команди з 12-ти найбільших міст нашої країни, в кожному з яких сотні людей об'єднуються в танцювальному двобої заради благородної мети, в основі якої - допомога своїй малій батьківщині. Під керівництвом видатних хореографів учасники проекту готували танцювальні постановки, які потім презентували на центральній площі столиці - Майдані Незалежності - в прямому ефірі телеканалу "Інтер". Вони робили все, щоб довести: тільки їх місто гідне гордого звання Танцювальної Столиці України!

І місто Черкаси, і його хореограф Максим Оробець вперше взяли участь у проекті «МАЙDАН'S».

Перші два сезони ми лише спостерігали за проектом з екранів телевізорів та дивилися, як перемагають інші міста. А цього року вже вболівали за свою черкаську команду. Організував та навчав черкащан відомий спортсмен, фіналіст шоу  «Танцюють всі» Максим Оробець. Виявляється, Максим мріяв очолити команду черкаських майдансерів. Заради цього проекту тренер відмовився від поїздки до Сполучених Штатів Америки. Це єдиний проект в Україні, який пробуджує патріотизм. Це не просто  зібрання молоді, це захід, де люди з одного міста об’єднані спільною й дуже важливою метою. Кожен учасник стає частиною чогось великого! «Майданс» дав можливість перевірити, наскільки патріотичні у нас молоді громадяни. В Черкасах Максим Оробець - справжня зірка і найвідоміший хореограф, тому довіра до викладача в його підопічних безумовна. Максим займається різними видами спорту з чотирьох років, є багаторазовим чемпіоном світу з фітнесу, танцювальним стилям Hip-Hop, Disco, Freestyle. Він впевнений, що його постановки не залишать публіку байдужою.

Черкаси – єдине місто в Україні серед учасників 3-го сезону шоу “МАЙДАН’S. 2012″, де діяла фан-зона. Щоразу вона збирала все більше і більше городян, яким не байдужа танцювальна доля Черкас. Навіть у прохолодну погоду віддані вболівальники збиралися на Соборній площі. Зігрітися фани могли не лише емоційними вигуками, аплодисментами і танцями, а й участю в конкурсах. Наприклад, хто голосніше крикне «Майданс - Черкаси», хто швидше намалює плакат на підтримку черкаської команди або гарно станцює прямо на площі. Переможці отримують футболки із символікою "МАЙДАН’S 2012".

Черкаси всерйоз претендували на отримання титулу найтанцювальнішого міста в Україні. Це наші дансери своїми виступами щосуботи доводили всій Україні. Стати в один ряд з найсильнішими нашій команді допогло велике бажання, дисципліна і наполеглива праця. Саме в цьому і є секрет успіху, тому що 400 окремих людей повинні бути одним організмом, а щоб цей «організм» шокував своїми постановками, треба працювати, працювати і ще раз працювати. Та чи то брак часу або майстерності, чи,може, хвора нога тренера зашкодила отримати перемогу нашим танцівникам. Виступ під назвою «Весілля на наш лад» не вразив суддів, його назвали «яскравим та емоційним», проте не побачили достатньої кількості танцю.

«Ми займались щонайменше по 4 години в день без вихідних, часу на відпочинок майже не було, кожен рух має бути відпрацьовано до найменших дрібниць», - говорить одна із учасниць шоу-Кондратюк Яна.

Які були відчуття, коли почали оголошувати переможців?

-     Чесно кажучи, ми ще спочатку здогадувались, хто буде переможцем. Багато писали про це в соцмережах. Для мене це не було новиною тому, що на попередніх ефірах результати були такими ж, ми відставали від Кривого Рогу на декілька сотень голосів.Це місто майже в три рази більше за наше,тому і голосують за них активніше. Я гадаю, що саме через це вони перемогли.Хоча номери, як на мене, в нас були  кращі.У нас було все: і костюми, і рухи, і музика драйвова, а який грим щоразу ми наносили на своє тіло не жалкуючи його. Я не розчарована. Для Максима ми переможці, він повірив в нас і йшов з нами до кінця. Ми ввійшли в історію. Це головне.

Як вважаєш, 2 місце - заслужене?

-    Думаю, що так, для першого разу вистачить, у нас є над чим попрацювати, хоч ми і старалися. На підготовку до фіналу, майже зовсім не було часу, я вже і не сподівалась на якийсь результат. Кожного дня ми займались по 8 годин, щоб відпрацювати рухи, зробити малюнки, це непроста задача, тому що нас було близько 400 осіб, але ми це зробили. В інших команд було більше часу на підготовку, тому і костюми відрізнялись. Щоб таку кількіть костюмів пошити, у нас взагалі не було часу. Тому верхню частину нам допомогли зшити, інше - ми робили самі. Тому ми дійсно «натанцювали» на 2 місце, якби було більше часу, ми могли б стати переможцями.

Засмутилась, що Черкаси не перемогли?

-     Зовсім ні, я вважаю, що 2-ге місце для нас- це перемога. Ми- маленьке місто, про нас мало хто взагалі чув і тут ми заявили про себе, ще й по кільксті голосів випередили Харків - місто-мільйонник. Вони так чекали на перемогу, були впевнені, що поїдуть додому з золотим кубком. Мовляв, у попередніх сезонах Майдан’s вони вже отримали 2,3 місце, їм не вистачає лише1. Для них це неприємна новина, багато сліз було у харківської команди. Звийчайно, й наші без цього не обійшлись. Особисто я заплакала лише раз, був такий момент, коли прямий ефір закінчився, Макс вийшов на сцену нас зібрав групкою і сказав : "Черкаси, я вас люблю",- на цьому моменті в мене засльозились очі. Саме на цьому моменті я зрозуміла, що все закінчується. Мені стало сумно, прикро, що скоро ми повернемось додому, тренувань не буде, все стане так, як і раніше, ось через це дуже засмутилась. Але Майданс завжди буде жити в моєму серці!

В цілому, які враження від МАЙДАН’Sу?

-      Для мене це щось нове: велика аудиторія, багато камер, зірки - в ролі суддей. Раніше я танцювала  для себе. Цього разу - для Черкас. Коли ти розумієш, що в цей час по телевізору тебе бачать і вболівають усі твої знайомі, родичі, друзі, ти віддаєшся на повну, відстоюєш своє місто. Було класно, нові друзі, захоплення, номери щоразу цікавіші, новий тренер, до речі, найкращий, його ми розуміли з півслова. Ті почуття,  які я відчула на Майдані в Києві, вони зовсім не схожі на ті, які ти переживаєш сидячи біля телевізора. Дуже багато цікавого відбувається поза кадром, те, що глядачі не в змозі побачити. Майданс для мене -це шматочок життя. Ці спогади залишаться надовго.

Учасником «Майдансу» міг бути той, хто любить наше місто. Заради цього проекту довелося жертвувати власним часом. Але ці жертви того варті, і ми це довели.Нехай ми посіли 2 місце, але для черкаської команди - це перемога. Для когось участь у телепроекті – це крок назустріч власній сміливості, для когось -самореалізація як танцівника. Якщо людина захотіла спробувати щось таке, чого в її житті ще ніколи не було, то «Майданс» – саме те, що потрібно. Всі, хто зважилися на «Майданс», отримали незабутні враження на все життя.