Сьогодні я зробила добру справу…

  Ні… Не перевела бабусю через дорогу, не поступилась  місцем  в автобусі.. Я подарувала людині радість і отримала у відповідь посмішку, найщирішу у світі, яка запалала вогнем і розтопила мою овіяну морозами душу..

  Малювати я любила з дитинства, та тільки недавно знайшла спосіб, як кольором передати настрій та психологію людини. А сьогодні, я зрозуміла яку користь крім розвитку творчої уяви, може принести мені моє хобі. Трішки зусиль, фарб, часу та бажання – і шматочок щастя, у форматі А4 змусив її показати всі 32. І це найменше, що я могла б зробити для дорогої мені подружки.

  Й досі у моїй пам’яті , ніби уповільнена зйомка, прокручується момент, коли краєчки її губ піднімались вгору, створюючи дугу..) Саме цю дугу я використовую більше 20 разів  на день, спілкуючись з друзями в мережі, але такого задоволення від неї отримала вперше. І це було неймовірно!

  Посмішка гріє ніби гарячий чай під час  холодного осіннього дощу.. Скажіть, хіба вам іноді не хочеться просто зробити людині приємно? Навіть незнайомій... Мені так. Я люблю, коли люди посміхаються.) І подарувавши трішечки позитиву, ми неначе додаємо цукру у таке несолодке життя. Як би я хотіла, щоб зморшки у всіх  з’являлись від постійного сміху!

  Як втішно від однієї тільки думки, що хтось посміхається завдяки тобі…

  Всі ми говоримо про те, що світ міг би бути кращим. А що ви зробили для цього? Нічого? Ну тоді.. подаруйте оточуючим свою найтеплішу посмішку. Цього цілком достатньо.