75 років – це солідний вік для людини, це майже ціле життя; для країни - історія; а от для навчального закладу – це лише розквіт творчих сил і ідей.

     Саме стільки виповнилось цього року одному з найбільших закладів позашкільної освіти нашої держави - Черкаському центру дитячої та юнацької творчості. Та незважаючи на складні умови і час, Центр все- таки працює, виховує молоде підростаюче покоління, дає змогу  знайти свій шлях у житті.

     Більше 50 напрямків діяльності має цей заклад, багато творчих колективів працює під одним дахом, створюючи його неповторне обличчя. Одним із таких є судномодельний гурток, що вже 18 рік діє  під керівництвом майстра спорту  з судномоделювання Коваля Андрія Володимировича, для якого  нинішня робота є не тільки роботою, а й захопленням. Адже сам педагог, будучи 13-річним хлопчаком, прийшов до цього гуртка і так і залишився вже майже на 30 років – спочатку як вихованець , а тепер як керівник. Тому  залюбки передає  знання і вміння своїм учням. А їх у Андрія Володомировича за ці роки вже більше 200. І багатьма з них він пишається, адже лише за минулий рік гуртківці взяли участь у більш ніж 10 змаганнях різних рівнів(міських, обласних, всеукраїнських і навіть міжнародних), виборовши в них призові місця.  До того ж  юні моделісти мають змогу  випробовувати свої моделі у власному басейні, що є єдиним басейном такого типу у області.

     Гордістю колективу є 16-річний Коваль Дмитро , який посів 1 місце у чемпіонаті та першості СНД  в класах моделей секції «М», що проходив з 25-29 серпня 2010 року у місті Дніпропетровськ. А загалом за 2010 рік юнак отримав 13 перших місць у чемпіонатах та кубках різних рівнів і є шестиразовим чемпіоном України. А нещодавно юнак отримав почесне звання майстер спорту, за 4 місце у чемпіонаті світу з судномоделювання. Не відстають від нього й інші вихованці: це і Сомик Дмитро, і Шаробуров Ілля , які до того ж є членами збірної команди України по радіокерованим яхтам.

      Ось такі вони юні моделісти, технічне майбутнє нашої держави, лише завдяки діяльності таких гуртків можна говорити, що технічне майбутнє у нас є! Тож розвиваймо його!